Герб України
Малий герб України | |
---|---|
![]() | |
Деталі | |
Затверджений | 19 лютого 1992 року |
Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно з Конституцією України, елементом Великого герба мусить бути герб Війська Запорозького[1].
Історія герба України
Давні часи
Русь

Тризуб на монеті Володимира Святославича.
Посли київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб.
Гербом Галицько-Волинської держави був лев рампант без корони на голові. Саме такі зображення маємо на печатках з першої половини 14 століття. Зокрема, саме лев був розташований як головний геральдичний елемент печатки Юрія І. Найраніше з відомих зображень лева зустрічається на печатці з грамоти 1316 року князів Андрія і Лева II; проте вважають, що ця печатка належала ще князеві Леву Даниловичу.
Литовсько-польська доба
Державний герб королівства Руського у символіці короля Польського був представлений гербом руського королівства. Герб королівства руського (у складі королівства Польщі 1340—1434), пізніше воєводства Руського (1434—1772) був на синьому полі золотий коронований лев, що дереться на скелю.
Своя символіка була у Белзького (1462—1793), Подільського (1434—1793) та Підляського воєводств (1513—1795) Королівства польського.
Державний герб Великого князя Руського у символіці Великого князя литовського, Руського і Жемайтійського був представлений гербом головної землі Русі — Київщини. Герб Київського князівства, пізніше воєводства (1471—1792) був срібний ангел, що тримає в правій руці опущений меч, а в лівій — піхви, в червоному щиті.
Своя символіка була у Берестейського (1566—1795), Брацлавського(1569—1795), Волинського (1569—1795) та Чернігівського воєводств (1635—1667) Великого Князівства Литовського (від 1569 року — Королівства польського). Волинське князівство мало широку автономію в рамках литовської держави (1340—1390, 1431—1452). Його гербом був срібний хрест на червоному щиті.
-
Герб Белзького воєводства -
Герб Руського воєводства
Військо Запорозьке
Протягом XVIІ ст. кольори герба відповідали домінуючим кольорам козацьких прапорів: срібний козак на червоному полі.
У XVIII ст. кольори герба змінюються: на золотому полі козак у червоному кунтуші на синьому жупані.
Запорозька січ, яка була автономним державним утворенням, мала власний герб, який відрізнявся від герба Гетьманщини тим, що біля постаті козака з'явився спис.
Вперше великий герб з'явився в Україні у результаті діяльності Другої малоросійської колегії. 1765 року її президент граф Румянцев запропонував замінити стару печатку із козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а інший — під короною імпереторською з сінню, щити ж під короною княжою». На щиті розміщувалися герби п'яти князівств, які колись були на території Гетьманщини: Київського — срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського — срібна вежа на червоному тлі, Стародубського — срібний дуб на червоному тлі, Сіверського — золотий мур на червоному тлі, Чернігівського — чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, в центрі — герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм-змієборцем на щитку.
На дану пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно державний герб Росії розміщувати в центральному щитку, адже так може скластися враження, що Росія є часткою чи князівством Малоросії. Саме тому затвержений імператрицею варіант великого герба Малоросії був таким: на золотому щиті імператорський орел, що тримає на грудях щиток з гербами п'яти малоросійських князівств покритий князівською короною, щит розташований під сінню, яку покриває імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд відкинув з бажання позбутися згадки про козацтво і хоч якогось натяку на попередній герб Гетьманщини. Таким чином, даний герб став об'єктивно відображати статус Гетьманщини часів Другої малоросійської колегії — статус обмеженої автономії в рамках імперії.[2]
Російська імперія
Проект герба відродженої Речі Посполитої часів Польського повстання 1863 р. із використанням Архангела Михаїла як символу українських земель
Крім того, Україна була представлена губернськими гербами. Так, українці складали більшість в Чернігівській, Полтавській, Харківській, Київській, Волинській, Подільській, Катеринославській, Таврійській, Херсонській, Холмській губерніях та Кубанській області. Значний відсоток українців проживало у Курській, Воронізькій, Бессарабській, Мінській, Гродненській, Ставропольській губерніях та області Війська донського.
Архангел Михаїл активно вживався як соборний символ Наддніпрянської України в ХІХ — на початку ХХ століття.
-
Герб Воронезької губернії -
Герб Волинської губернії -
Герб Гроденської губернії -
Герб Київської губернії -
Герб Курської губернії -
Герб Подільської губернії -
Герб Полтавської губернії -
Герб Таврійської губернії -
Герб Харківської губернії -
Герб Херсонської губернії -
Герб Холмської губернії -
Герб Кубанської області
Імперія Габзбургів
В результаті першого поділу Речі Посполитої 1772 року Галичина відійшла до Австрії. На захоплених землях створено Королівство Галичини та Володимирії. Земельним гербом новоствореної провінції став герб, який вживали угорські королі для підкреслення своїх претензій на галицький престол.
Герб герцогства Буковина в складі Австрійської імперії був наданий привілеєм цісаря Франца-Йосифа 9 грудня 1862 р. Щит розтятий, права половина червоного, ліва — синього кольорів. В щиті — чорна голова тура з червоними очима та три шестикутні зірки.
Закарпаття у складі Угорського королівства не мало єдиного адміністративного статусу, тому місцевих українців представляли герби чотирьох комітатів.
Незважаючи на затверджені владою офіційні символи Галичини, українці продовжували використовувати історичний герб. Так, коли 1848 року під час Весни народів постало питання про національний герб українців, Головна Руська рада затвердила таким символом герб Руського королівства (на блакитному полі золотий лев, що дереться на скелю). Герб було подано у часописі «Зоря галицька» 27 червня 1848 року. У народі герб отримав назву «руський лев».[3]
В часи Першої світової війни відбулася спроба розробити герб соборної України. Дану розробку здійснила пресова квартира Українських січових стрільців 1915-1916 рр. За проектом І. Іванця Жіночий комітет у Львові виготовив стрілецький прапор з архангелом Михаїлом, в руці якого був щит з Галицьким левом, що підкреслювало єдність Галичини і Наддніпрянщини. Прапор посвятив у Розвадові під Львовом 28 жовтня 1917 р. митрополит Андрей Шептицький.
-
Герб герцогства Буковина у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії (1862—1918)
Українська Народна республіка
Українські геральдисти пропонували (1) використати історичні символи — «козака із мушкетом» або Архистратига Михаїла, (2) запозичити досвід творення символіки Франції — на синьому полі герба розмістити літеру «У» або абревіатуру «УНР», або (3) скопіювати емблему США — на синьому полі герба помістити золоті зірки за кількістю земель України або літер у слові «Україна». Серед різноманітних проектів державного герба, з'явилася ідея великого герба. Зокрема, історик Михайло Грушевський запропонував намалювати золотий плуг на синьому полі як символ творчої мирної праці, а навколо нього державні знаки старої України — тризуб Володимира, святий Юрій з галицько-волинським левом на щиті, козак Війська Запорозького, київська куша та львівський лев. Вінчати гербовий щит мусив голуб з гілкою оливи, як вісник національного замирення і спокою[4]. Ці символи, на думку вченого, підкреслювали культурний характер Української республіки. Проте, робота комісії так і не була завершена.[3]
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за герб УНР. 22 березня 1918 було встановлено малюнки великого та малого державних гербів, за проектом В. Кричевського.
Авторитетні знавці геральдики того часу, В. Модзалевський і Г. Нарбут висловили закид авторові — відомому митцеві професорові В. Кричевському, що він, малюючи герб, робив це тільки як художник, «не звертаючи ніякої уваги на вимоги геральдики і навіть цілком незнайомий з нею». Згодом їх підтримали й інші фахівці, які вбачали основні хиби гербів у різному відтворенні на кожному з них «знака Володимира», не геральдичному його оздобленні у вигляді ромбів, а також у невиразності орнаменту. Не був досконалим і сам закон 1918 р., зокрема в його тексті не дано опису гербів, не зазначено їхніх розмірів тощо. На це вказав у праці «Історичні та правні основи українського державного герба» професор В. Трембіцький.
З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
Українська держава
29 квітня 1918 року, з приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, перед керівництвом новоутвореної Української Держави постало питання вироблення нової державної символіки. Розробка великої Державної Печатки та Державного Герба Української Держави 1918 року була доручена українському художнику Георгію Нарбуту.На середину листопада 1918 року митець підготував проект Державного Герба. Він був складений на основі національної символіки гетьманської держави Війська Запорозького 18 століття. В центрі синього восьмикутного щита розміщувався обернений праворуч козак. Він був одягнений у золоті орнаментовані шати і ніс лівому мушкетом на плечі. Над щитом височів золотий тризуб — особистий знак великого князя Володимира. За щитом розміщувався срібний намет, підбитий багрянцем, виконаний у рослинному бароковому стилі. 29 листопада цей проект затвердили як офіційний Державний Герб Української Держави.
Дещо раніше, 18 липня 1918 року, було затверджено малу Державну Печатку. В її центр розмішувався Державний Герб, обрамлений у коло. По внутрішніх боках цього кола містився вироблений нарбутівським шрифтом напис — «УКРАЇNСЬКА» (праворуч від емблеми) «ДЕРЖАВА» (ліворуч від емблеми).
Документи свідчать, що Георгій Нарбут розробив і проекти великого Герба Української Держави, навколо центральної частини якого мали бути розміщені ще й герби етнічних українських земель. Малюнок проекту та його опис не зберігся.[5]
Західно-Українська народна республіка
Кубанська народна республіка
1917 р. на Кубані сформувалася автономна влада (Рада й уряд), очолена представниками козачого війська і місцевими лібералами. 23 лютого[7] 1919 року кубанською Радою разом з останньою державною символікою був державний герб. Головною його фігурою е «вишка» — традиційна дерев'яна сторожова вежа кавказьких козаків. Існує кілька варіантів цього герба, котрий, здається, ніколи не був остаточно оформлений. Перед вишкою або під нею можуть бути схрещені запорізька шабля та кавказька шашка.В кубанській еміграції був вживаний міграційний варіант герба 1919 р.: щит розтятий, у правому срібному полі — запорожець-чорноморець у малиновому жупані й синіх шароварах стоїть на зеленій землі й тримає рушницю та малиновий прапор зі срібним хрестом; у лівому полі — герб 1919 р.; внизу зображений золотий півмісяць. Півмісяць, очевидно, символізує черкесів та інших мусульман краю.
Карпатська Україна

Герб Карпатської України
1939 року Закарпаття проголошує незалежність. Державний герб республіки Карпатська Україна затверджений 15 березня 1939 року: щит розсічено, у першому синьому полі три золоті пояси, увінчані тризубом із хрестом на середньому зубі, у другому срібному червоний ведмідь.
Герб в екзилі
Але ідея Великого Герба все ж жевріла у середовищі української еміграції. 1939 р. у передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі Микола Битинський створює комплекс символів України, серед них великого, середнього й малого державних гербів[Джерело?]. Лейтмотивом цієї праці— стала соборність українських земель, що на час створення проектів перебували в складі різних державних утворень: Чеської Республіки, Другої Речі Посполитої, Румунського королівства, СРСР. Герб був дуже вишуканим: блакитний щит із золотим тризубом; підтримують Архистратиг Михаїл та Галицький лев, як символи найбільших культурних центрів України; щит оточений срібно-золотий ланцюг ордену Симона Петлюри із золотим медальйоном розп'яття Ісуса Христа; під щитом покладені навхрест клейноди українського козацтва на золотих древках — золота корогва з хрестом та срібний бунчук; дана композиція оточена вінком із дубового та лаврового листя, перевитого у низу жовто-блакитною стрічкою; на вінку розташовані п'ять щитів з геральдичними знаками, що символізують основні українські етнографічні території: Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Закарпаття та Чорномор’я (Кубань). Проект Битинського був популярним в середовищі української діаспори аж до часів проголошення незалежності України.Радянська Україна
1929 року герб зазнав видозмін: гасло «Пролетарі всіх країн єднайтеся» залишилося лише українською мовою.
«Сталінська» Конституція (30 січня 1937 року) трохи змінила герб і прапор УРСР (ст.143): на гербі змінилася абревіатура «УРСР» замість «УСРР», стало більше сонячних променів, погустішав вінок.
Літом 1947 року в ЦК КП(б)У обговорювалося питання про приведення герба УРСР до єдиного в СРСР стандарту: у верхню частину вирішили додати зірку, поміняти розташування написів. Після листування з Москвою (Сталіном) проект дістав схвалення. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 листопада 1949 року і законом, прийнятою Верховною Радою УРСР 5 липня 1950 року, у верхній частині герба УРСР була додана червона п'ятикутна зірка, замість девізу внизу герба почало поміщатися найменування республіки українською мовою, а девіз на українській і російській мовах перенесений на бічні витки червоної стрічки.[9]
У Конституції УРСР (ред.1989 г) герб був описаний в статті 166:
« | Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка - "Українська РСР", на правому витку - "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!", на лівому - "Пролетарі вciх країн, єднайтеся!". Над щитом між колосками - п'ятикутна зірка. | » |
Незалежна Україна
У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі: А. Гречило, О. Кохан та І. Турецький.Постанова Верховної Ради України Про Державний герб України
« | Верховна Рада України постановляє:
м. Київ 19 лютого 1992 року N 2137-XII | » |
Стаття 20 Конституції України
« | : Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
| » |
Історичні знаки і герби
![]() | ![]() | ![]() | |||
Двозуб Святослава І 10 століття | Тризуб Володимира І 10 століття | Тризуб Ярослава І 11 століття | |||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Київський архангел 13 століття | Чернігівський орел 13 століття | Волинський хрест 13 століття | Перемишльський орел 13 століття | Галицька галка 13 століття | Галицько-волинський лев 14 століття |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ||
Запорозький мушкетер 16 — 18 століття | Тризуб ОУН-М 1929 — 2010 | Хрест з тризубом ОУН-Б 1940 — 1958 | Лев дивізії «Галичина» 1943 — 1945 |
Проект великого герба
Історія проблеми
На конкурсі на герб України 1991 р. переміг проект А. Гречила та І. Турецького, в якому пропонувалося малий та великий герби. У великому до малого додавалися щитотримачі та інші елементи. При підготовці на розгляд Верховної Ради кінцевого проекту довелося відмовитися від великого герба — за тих обставин він не пройшов би. Тому в лютому 1992 р. виносили лише один «просто» герб. Оскільки й його «завалили» під час голосування, то тоді Л. Кравчук, який бачив конкурсний проект, запропонував, що, мовляв, давайте цей герб затвердимо як «малий», а десь колись буде й «великий», на якому кожен намалює те, що заманеться.1996 р. Конституційна комісія вписати в остаточний варіант проекту Конституції лише один герб. Однак в «конституційну ніч» це питання (разом з мовою та статусом Криму) стало предметом основних спекуляцій і «великий герб» виник знову в статті 20. 2 листопада 1996 року для виконання статті Конституції створено комісію з підготовки та проведення конкурсу проекту Великого Державного герба України. Було розглянуто 420 робіт, але жодної не затвердили. У подальші роки проекти закону про затвердження великого Герба кілька разів поверталися на доопрацювання.
У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроект «Про великий Державний герб України» (реєстр. No5274-1). Документом пропонується затвердити великий Державний герб України який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного герба України); над щитом — відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита від щита зображено щитотримачів: справа — золотого лева, зліва — козака з мушкетом. Під щитом — стрічка, що поєднує національні кольори, — синій та жовтий; під стрічкою — золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.
« | ЗАКОН УКРАЇНИ (проект) Про затвердження великого Державного Герба України Цей закон згідно з Конституцією України встановлює зображення великого Державного Герба України і регламентує його використання. 1. Великим Державним Гербом України вважати Герб, виконаний авторською групою у складі:
2. Зображення великого Державного Герба України розміщується на печатках органів державної влади і місцевого самоврядування, грошових знаках та знаках поштової оплати, печатках, штампах, бланках державних установ, посольств України за кордоном. 3. Закон набирає чинності з дня його опублікування. | » |
15 липня 2009 року кабмін затвердив проект Великого Державного Герба України. Він включає зображення Малого Герба у центрі, по боках від нього — фігури лева і запорізького козака, знизу — синьо-жовта стрічка, а зверху — княжа корона. Малий Герб виконаний у кольорах національного прапора, а решта елементів — у жовто-червоних.
Критика проекту-переможця
Запропонований варіант має ряд помилок і неточностей, деякі з них було виправлено в останньому варіанті. До першого варіанту геральдисти відзначали такі[Джерело?]:- Використання корони в гербі не відповідає ні історичній традиції, ні теперішньому державному устрою України. Справа в тому, що корони використовуються або на гербах монархій, або як данина історичній традиції — так, корона Св. Стефана на гербі Угорщини є історичною короною Угорського королівства, символом угорської державності протягом кількох століть.
- Між гербовим щитом і короною в проекті О. Івахненка розміщено намет. В геральдиці намет використовується переважно як прикраса для лицарського шолома і не несе практично ніякого символічного навантаження. Крім того, в українській територіальній традиції намет не властивий. Присутність намету в Державному Гербі можна трактувати хіба як непотрібну декоративну прикрасу між короною (влада) і щитом з Тризубом (народ).
- Козак, поданий в проекті як герб Війська Запорозького, не відповідає йому ні іконографією, ні кольорами і, фактично, є новим гербом. Так, на запорозькому гербі козак повернутий корпусом в протилежний від проектного бік (через це фігура козака в проекті є неприродньою), в оригіналі козак має демократичний червоний, а не золотий, багато розшитий жупан. Таким чином, не виконується стаття 20 Конституції України, де чітко зазначається, що «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням … герба Війська Запорізького…». Крім того, варто зауважити, що жупан з візерунками фігурував на гербі при тих гетьманах, які прагнули встановити своє одноосібне правління, обмежити козацьку демократію.[Джерело?]
- В іконографії лева відчувається невпевненість (невеликий крок) і ущемленість (деякі анатомічні вади на деяких проектах). Крім того, лев, поданий в деяких проектах як герб Галицько-Волинської держави, не може так трактуватися, оскільки не має золотої корони галицького лева.
- Щитотримачі, які повинні символізувати соборність України, не виконують даної ролі, оскільки не покривають всіх українських земель: поза соборністю, зокрема, опинилася Слобожанщина[Джерело?] і Крим.
- У геральдиці фігури, зображені неприродньо перевернутими, символізують смерть, занепад, зворотнє трактування символу. У проекті Великого герба під щитом лежать перевернуті колоски пшениці, що геральдисти трактують як занепад сільського господарства, голод, злидні.
Немає коментарів:
Дописати коментар